Виступ архієпископа Євстратія на засіданні Асамблеї Всесвітньої Ради Церков

45-річний священик Ростислав Дударенко був парафіяльним священиком у селі Ясногородка, що за 40 кілометрів на захід від Києва. Він допомагав цивільним волонтерам, які облаштували блокпост на в’їзді в їхнє селище. Коли російські солдати почали стріляти в беззбройних мирних жителів, о. Ростислав підняв над головою хрест, намагаючись їх захистити. Тоді його застрелили. Це було 5 березня 2022 року, через два тижні після того, як Російська Федерація почала неспровоковану повномасштабну війну проти України.

За останні шість місяців були вбиті тисячі мирних жителів, у тому числі 376 дітей, 15 мільйонів стали біженцями, а неспровокована повномасштабна війна триває, поки ми говоримо.

Шановні учасники та гості Асамблеї!

Дорогі брати і сестри!

По-перше, я хочу висловити вдячність за ваше рішення запросити представників різних Церков України приєднатися до вас сьогодні і дозволити нам поділитися нашим болем.

Християнська історія України сягає корінням в апостольську добу, коли апостол Андрій вперше приніс Євангеліє на наші землі – в Крим і по Дніпру.

Понад тисячу років, від часу хрещення мешканців нашої столиці міста Києва, про яке дав наказ правитель давньоукраїнської держави святий князь Володимир, переважна більшість нашого народу тримається своєї християнської віри.

За останніми соціологічними даними, понад 80 відсотків українців ідентифікують себе як християни, з них майже дві третини, понад 50 відсотків ідентифікують себе з Помісною Православною Церквою України, яку я маю честь сьогодні тут представляти.

На жаль, попри цю давню й унікальну українську християнську традицію, попри розмаїття християнських конфесій, які здавна існують в Україні, українці десятиліттями не мали власного голосу у Всесвітній Раді Церков. Про нас говорили без нас.

Дякуємо за надану нам можливість виступити сьогодні від нашого імені та вдячні за вашу підтримку!

Трагічні події війни, яку Росія розв’язала і жорстоко веде проти нашого народу, однозначно вимагають змін. Православна Церква України вже подала заявку на повноправне членство у Всесвітній Раді Церков і від імені мільйонів вірних, об’єднаних у понад 7 тисяч парафій, просимо підтримати наше прохання.

Понад три століття Російська імперія, а потім Радянський Союз намагалися стерти самобутність українського народу. Наша мова була заборонена для вживання і вивчення, наша Церква була анексована і використовувалася як знаряддя імперської політики.

Однією з тем нинішньої Асамблеї є унікальність та самобутність. Століттями імперська Росія хотіла позбавити український народ нашої ідентичності. Визнана мета нинішньої війни, яку Росія веде проти України, одна – «деукраїнізація України». Росія продовжує, як і протягом століть, використовувати всі інструменти та риторику колоніалізму з метою знищити нас.

Але ми успішно боремося за свою свободу, за наше незалежне майбутнє. Правда на боці українського народу. А де правда, там і Бог, а де Бог, там і перемога.

Неможливо сказати все, що я хочу і маю сказати, у короткій промові, але я молюся, щоби протягом тих днів, коли ми тут, і в наступні роки, було багато можливостей слухати і говорити, відповідати на всі запитання і співпрацювати з усіма.

На початку нашої зустрічі було згадано притчу про доброго самарянина. Ця притча є закликом бути милосердними до того, кого ви не знаєте, але хто потребує допомоги та захисту. Сьогодні на українців нападають розбійники. Багато хто з вас мало знає про нас, а для деяких ми так само чужі, як самаряни для євреїв. Але ми, християни України і український народ загалом, потребуємо і просимо в кожного з вас милосердя, молитов і практичної допомоги. Не минайте наші страждання і наш біль, як священик і левит з притчі!

Ми глибоко вдячні всім, хто вже виявляв і продовжує виявляти доброту самарянина до українців. Особливо дякую за молитву про справедливий мир і перемогу правди в Україні. Будь ласка – продовжуйте молитися; молитви праведних можуть зрушити гори.

Ми дякуємо вам за гуманітарну допомогу, за вашу допомогу українським біженцям. Так багато потрібно зараз, і так багато знадобиться в майбутньому для відновлення після війни! Ми відкриті до співпраці і будемо вдячні за будь-яку підтримку.

І чим ви саме зараз можете допомогти Україні, так це бути свідками правди і боротися за неї. Ми вдячні керівництву Всесвітньої Ради Церков за публічну підтримку України з початку повномасштабної агресії Росії, зокрема через звернення до російського Патріарха Кирила. Ніхто не має права благословляти агресію, ніхто не має права виправдовувати воєнні злочини та акти геноциду. Сподіваємося, що Асамблея зможе знайти відповідні слова та дії, щоб і надалі бути свідками правди.

Ми вдячні за візит делегації Ради до Києва і віримо, що наш інтенсивніший діалог буде корисним, діалог не заради банальностей чи для виправдання зла через пропаганду, а задля утвердження тих принципів правди та любові до миру, які є фундаментальними для цієї Ради.

Від імені нашого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Епіфанія та мільйонів українських вірних християн передаю наші вітання; нехай Бог благословить усіх нас добрими плодами праці в Його ім’я!

***

Priest Rostyslav Dudarenko, 45, was the parish priest in the village of Yasnohorodka, some 40 kilometers west of the Kyiv. He was assisting civilian volunteers manning a checkpoint at the entrance of their town.  When Russian soldiers began to shoot at unarmed civilians, Fr. Rostyslav raised a cross over his head as he tried to protect them. Then he was shot. It was March 5, 2022, two weeks after Russian Federation started an unprovoked full-scale war against Ukraine.

In the last six months, thousands of civilians were killed, including 376 children, 15 millions became refugees and the unprovoked full-scale war continues as we speak.

Dear participants and guests of the Assembly!

Dear brothers and sisters!

First, I wish to express my gratitude for your decision to invite representatives of various Churches of Ukraine to join you today and to allow us to share our pain.

The Christian history of Ukraine stretches back to the age of the Apostles, when the Apostle Andrew first brought the Gospel to our lands – in Crimea and along the Dnipro River.

For more than a thousand years, ever since the baptism of the inhabitants of our capital, the City of Kyiv, requested by the ruler of the ancient Ukrainian state, by Saint Prince Volodymyr, the vast majority of our people have held on to their Christian Faith.

According to recent sociological data, over 80 percent of Ukrainians identify themselves as Christians, and, of these, almost two-thirds, more than 50 percent identify with the Local Orthodox Church of Ukraine, which I have the honor to represent here today.

Unfortunately, despite this ancient and unique Ukrainian Christian tradition, despite the variety of Christian confessions that have long existed in Ukraine, Ukrainians have for decades not had a voice of our own in the World Council of Churches. They talked about us without us.

Thank you for giving us the opportunity to speak on our own behalf today and for your support!

The tragic events of the war which Russia initiated and brutally wages against our people, clearly demand a change. The Orthodox Church of Ukraine has already applied for full membership in the World Council of Churches, and, on behalf of millions of Christian faithful, united in more than 7,000 parishes, we ask you to support our request.

For more than three centuries, the Russian Empire and then the Soviet Union tried to erase the uniqueness of the Ukrainian people. Our language was banned for use and study, our Church was annexed and used as an instrument of Imperial policy.

One of the themes of the current Assembly is uniqueness and identity. For centuries, Imperial Russia wanted to deprive the Ukrainian people of our identity. An acknowledged goal of the current war that Russia is waging on Ukraine is the same – “de-Ukrainization of Ukraine”. Russia continues, as it has for centuries, to use all the tools and rhetoric of colonialism with a goal of eliminating us.

But we are successfully fighting for our freedom, for our independent future. Truth is on the side of the Ukrainian people. And where there is truth, there is God, and where there is God, there is victory.

It is impossible to say everything that I want and need to say in a short speech, but I pray that during the days we are here, and in the years to come, there will be many opportunities to listen and respond, to answer all questions and cooperate with everyone.

The parable of the good Samaritan came to mind at the beginning of our gathering. This parable is a call to be merciful to someone you don’t know, but who needs help and protection. Today, Ukrainians are the ones attacked by robbers. Many of you do not know much about us, and to some of you we are strangers, as the Samaritans were to the Jews. But we, the Christians of Ukraine and the Ukrainian people in general, need and ask for mercy, prayers, and practical help from each one of you. Do not pass by our suffering and our pain, as the priest and the Levite of the parable!

We are deeply grateful to everyone who has already shown and continues to show the kindness of the Samaritan to Ukrainians. Especially, thank you for praying for just peace and the victory of truth in Ukraine. Please – continue to pray; the prayers of the righteous can move mountains.

We thank you for the humanitarian aid, for your help to Ukrainian refugees. So much is needed now, and so much will be needed in the future to rebuild after the war. We are open to cooperation and will be grateful for any support.

And what you can do to help Ukraine now is be witness to the truth, and fight for it. We are grateful to the leadership of the World Council of Churches for their public support since the beginning of Russia’s full-scale aggression, in particular through your appeals to the Russian Patriarch Kirill. No one has the right to bless aggression, no one has the right to justify war crimes and acts of genocide. We hope that the Assembly will be able to find appropriate words and actions to continue to be witnesses to truth.

We are grateful for the visit of the Council delegation to Kyiv and believe that our more intensive dialogue will be useful, dialogue which is not for the sake of platitudes or allowing the justification of evil with propaganda, but for affirming those principles of truth and of love for peace which are fundamental to this Council.

On behalf of our Primate, His Beatitude Metropolitan Epiphaniy, and the millions of Ukrainian faithful Christians, I convey our greetings; may God bless us all with the good fruits of our labor in His name!

 pomisna.info