.png "English"){kind=small}
21 Березня 2021
Panorthodox Synod, An International Forum for Theological Reflection and Discussion on the Holy and Great Council and Ecumenical Dialogue
Εμφάνιση αναρτήσεων με ετικέτα Αρχιεπίσκοπος Τσέρνιχιφ Ευστράτιος. Εμφάνιση όλων των αναρτήσεων
Εμφάνιση αναρτήσεων με ετικέτα Αρχιεπίσκοπος Τσέρνιχιφ Ευστράτιος. Εμφάνιση όλων των αναρτήσεων
Κυριακή 21 Μαρτίου 2021
Σάββατο 20 Μαρτίου 2021
Офіційна делегація Православної Церкви України прибула до Константинополя
19 Березня 2021
З благословення Блаженнійшого Митрополита Епіфанія офіційна делегація Православної Церкви України сьогодні прибула до Константинополя з нагоди інтронізації митрополита Халкидонського Еммануїла.
Σάββατο 28 Νοεμβρίου 2020
ΑΡΧΙΕΠΙΣΚΟΠΟΥ ΤΣΕΡΝΙΧΙΦ ΕΥΣΤΡΑΤΙΟΥ: ΠΕΡΙ ΤΗΣ ΑΝΑΓΝΩΡΙΣΕΩΣ ΤΗΣ ΟΡΘΟΔΟΞΟΥ ΕΚΚΛΗΣΙΑΣ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑΣ ΑΠΟ ΤΗΝ ΕΚΚΛΗΣΙΑ ΤΗΣ ΚΥΠΡΟΥ
Εκπροσώπου της Μητροπόλεως Κιέβου της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας
Για να κατανοήσουμε καλύτερα το τι συμβαίνει στην Κύπρο σήμερα, πρέπει να ανακαλέσουμε στη μνήμη μας μερικά βασικά πράγματα. Το οποίο και προτίθεμαι να κάνω για τους αναγνώστες μου.
Визнання ПЦУ Кіпрською церквою. Кілька необхідних пояснень Повний текст читайте тут
Предстоятель Української православної церкви Єпіфаній - Визнання ПЦУ Кіпрською церквою. Кілька необхідних пояснень
Предстоятель Української православної церкви Єпіфаній
Міркування про передумови та наслідки кіпрського рішення
Для кращого розуміння контексту події, що відбулася нині на Кіпрі, слід нагадати кілька ключових речей. Що і пропоную зробити моїм читачам.
1. Кіпрська Церква - остання на сьогодні з Помісних Церков, автокефалія якої, як і давніх Патріархатів, затверджена Вселенським Собором (Третім, у 431 р.) Всі решта автокефальних Церков отримали затвердження свого статусу пізніше через Томос Вселенського Патріарха, бо в час їх постання Вселенські Собори вже не проводилися. Тому Кіпрська Церква, хоча і не офіційно, але має особливе положення, сприймається приналежною до «давніх», а не до «нових» автокефалій. І хоча вона не велика за територією та числом духовенства й вірних, однак в силу давньої історії та сучасного високого ступеня розвитку має великий авторитет і серед грецьких Церков, і загалом у православному світі.
2. Архієпископ Хризостом ІІ - знаний і дуже авторитетний ієрарх, богослов та церковний вчений. Його авторитет заснований не лише на тому, що він є Предстоятелем. Низка його виступів та дій у ключових питання життя сучасного православного світу це підтверджують. Його позиція завжди має глибоке обґрунтування, є послідовною та продуманою. Тому сьогоднішня подія - це не щось спонтанне або вчинене під впливом емоцій, обставин чи осіб. Це плід тривалого процесу, роздумів, консультацій.
3. Після проголошення Вселенським Патріархатом рішень з українського церковного питання та вручення Томосу, що мало наслідком розрив Москвою євхаристійного спілкування, Архієпископ Хризостом принципово оголосив про «нейтралітет» і тривалий час прагнув здійснити посередницьку місію для досягнення порозуміння між Вселенським і Московським Патріархатами. З цією метою та з відома Вселенського Патріарха Архієпископ провів ряд консультативних зустрічей з Предстоятелями Помісних Церков. Але всім відомо, що Московська патріархія на жоден діалог не погодилася і далі діяла й діє лише мовою погроз і ультиматумів.
Більше того, вона безуспішно спробувала через «Амманську зустріч» в лютому цього року організувати «опозицію» Вселенському Патріарху та подобу «альтернативної Всеправославної наради», спрямованої проти очевидних канонічних прерогатив Архієпископа Констатинопольського.
Також Москва посилено створювала проблеми в середовищі Помісних Церков, впливаючи, в тому числі через «щедрі пожертви», на позицію деяких ієрархів. І в Церкві Греції, і в Олександрійському Патріархаті багато архієреїв відкрито скаржилися на шалений тиск з боку РПЦ. Те саме відбувалося і на Кіпрі, де політичні та фінансові впливи Росії є дуже значними. Низка ієрархів голосно протестували кожного разу, коли на Синоді пропонувалося ухвалити якесь рішення з українського церковного питання. Але всі прекрасно розуміли і розуміють, особливо на Кіпрі, природу та спонукання таких протестів.
Тому Москва своїми ведмежими діями за ці понад півтора роки лише зміцнила думку про те, що ніякий конструктивний діалог з нею зараз неможливий, а «нейтралітет» і стриманість лише створюють в РПЦ враження «слабкості» та мотивують й надалі займатися тиском і шантажем.
Отже, як відповідальний архіпастир, Архієпископ Кіпрський був фактично поставлений вчинками РПЦ перед вибором - діяти на благо і для єдності Православ‘я, чи невільно сприяти Москві у її руйнівній справі. Владика зробив вибір. «Я дію для блага всієї Церкви, а не щоби задовольняти якихось осіб» - так заявив Архієпископ сьогодні, пояснюючи те, що відбулося. Його слова наводить грекомовна преса.
4. Слід також врахувати, що протягом останнього часу Росія прямо і опосередковано зробила багато кроків, які викликали у грецькому церковному і політичному світі глибоке обурення. На окупованій частині Кіпру посилилася російська активність, з’явилася «парафія», яка хоч і не належить до РПЦ, але пов’язана з Росією і не могла з’явитися без згоди влади РФ (прямої чи прихованої). Питання окупованої частини Кіпру - дуже чутливе, і така російська «активність» багатьма була сприйнята як «плювок в обличчя».
Також без тривоги не можливо було далі спостерігати за процесом фактичної ледь не «купівлі» російськими олігархами деяких святих місць Кіпру, цілеспрямованої «русифікації» церковного життя, постійного втручання у внутрішні справи Церкви через «щедро обдарованих» Москвою ієрархів. Греки дуже добре пам‘ятають, як за часів Російської імперії, користуючись владою, грошовими та людськими ресурсами, Російська Церква «опановувала» православний Схід, зокрема Афон і Святу Землю. Мало хто хоче, щоби ті часи повторилися, коли господарі були поставлені у положення «гостей» у власному домі.
5. Архієпископ Хризостом фактично вже на початку березня цього року під час візиту до Вселенського Патріархату оголосив про твердий намір визнати Томос про автокефалію ПЦУ. Очевидно лише пандемія та сполучені з нею внутрішні виклики для усіх Церков стали причиною відтермінування формалізації насправді вже у той час визначеного рішення.
Також слід нагадати, що один з митрополитів Кіпрської Церкви ще 30 листопада 2019 р. співслужив під час Патріаршої літургії на Фанарі з архієреєм ПЦУ і причащався з ним. Очевидно, що це теж не було «випадковим» чи «спонтанним».
6. Позиція Росії по реконвертації Святої Софії у мечеть, фактична підтримка позиції Туреччини у територіальних суперечках з Грецією та Кіпром драматично підірвала авторитет Москви в грецькому середовищі. Якщо тривалий час Путін там багатьма сприймався як «захисник православ’я», то тепер стало очевидним, що він та Кремль лише маніпулюють питаннями віри, зрікаючись «православної солідарності» щоразу, коли бачать політичну вигоду. Це теж, безперечно, вплинуло на рішення Архієпископа Кіпру відійти від «нейтралітету» та чітко оголосити позицію на користь збереження православної єдності, яку слід захистити від гегемоністичних московських зазіхань.
7. Якщо в січні 2019 р. майбутнє ПЦУ для багатьох зовнішніх спостерігачів здавалося туманним і непевним, а заяви московської пропаганди про швидкий «крах нової автокефалії» - доволі вірогідними, то тепер православний світ все більше переконується, що це не так. ПЦУ утвердилась і зміцніла, засвідчивши, що вона не «проект», прив’язаний до політиків чи персоналій, а справді Помісна Церква, яка є і буде. І цей успішний розвиток, гідне подолання низки викликів, кожен з яких міг потенційно зруйнувати єдність ПЦУ, але навпаки - послужив її згуртуванню та зміцненню, - все це, очевидно, стало остаточним аргументом для ухвалення оприлюдненого сьогодні рішення визнати Томос про автокефалію ПЦУ з усіма його канонічними наслідками.
Боротьба, в тому числі медійна, ще триватиме, але слід констатувати - офіційно вже 5 з 15 диптихіальних Помісних Церков, тобто 1/3 від їх числа, мають консолідовану позитивну позицію щодо Томосу. І все вказує на те, що це число буде рости. Так буде доти, доки Московська патріархія не лишиться самотньою в своєму запереченні реальності буття ПЦУ, як Помісної Церкви. І тоді, буде це раніше чи пізніше, але і Московський Патріарх пом’яне у Диптиху ім‘я Предстоятеля ПЦУ.
Джерело: блог Єпископа Євстратія Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/zorya/viznannya-pcu-kiprskoyu-cerkvoyu-kilka-neobhidnih-poyasnen-713485.html?fbclid=IwAR3bNpuUYSZHwtu1rQO4SeltJsIEDFVIqzFs5cF7pD3MG0XDVugGxlBroaU
Предстоятель Української православної церкви Єпіфаній
Міркування про передумови та наслідки кіпрського рішення
Для кращого розуміння контексту події, що відбулася нині на Кіпрі, слід нагадати кілька ключових речей. Що і пропоную зробити моїм читачам.
1. Кіпрська Церква - остання на сьогодні з Помісних Церков, автокефалія якої, як і давніх Патріархатів, затверджена Вселенським Собором (Третім, у 431 р.) Всі решта автокефальних Церков отримали затвердження свого статусу пізніше через Томос Вселенського Патріарха, бо в час їх постання Вселенські Собори вже не проводилися. Тому Кіпрська Церква, хоча і не офіційно, але має особливе положення, сприймається приналежною до «давніх», а не до «нових» автокефалій. І хоча вона не велика за територією та числом духовенства й вірних, однак в силу давньої історії та сучасного високого ступеня розвитку має великий авторитет і серед грецьких Церков, і загалом у православному світі.
2. Архієпископ Хризостом ІІ - знаний і дуже авторитетний ієрарх, богослов та церковний вчений. Його авторитет заснований не лише на тому, що він є Предстоятелем. Низка його виступів та дій у ключових питання життя сучасного православного світу це підтверджують. Його позиція завжди має глибоке обґрунтування, є послідовною та продуманою. Тому сьогоднішня подія - це не щось спонтанне або вчинене під впливом емоцій, обставин чи осіб. Це плід тривалого процесу, роздумів, консультацій.
3. Після проголошення Вселенським Патріархатом рішень з українського церковного питання та вручення Томосу, що мало наслідком розрив Москвою євхаристійного спілкування, Архієпископ Хризостом принципово оголосив про «нейтралітет» і тривалий час прагнув здійснити посередницьку місію для досягнення порозуміння між Вселенським і Московським Патріархатами. З цією метою та з відома Вселенського Патріарха Архієпископ провів ряд консультативних зустрічей з Предстоятелями Помісних Церков. Але всім відомо, що Московська патріархія на жоден діалог не погодилася і далі діяла й діє лише мовою погроз і ультиматумів.
Більше того, вона безуспішно спробувала через «Амманську зустріч» в лютому цього року організувати «опозицію» Вселенському Патріарху та подобу «альтернативної Всеправославної наради», спрямованої проти очевидних канонічних прерогатив Архієпископа Констатинопольського.
Також Москва посилено створювала проблеми в середовищі Помісних Церков, впливаючи, в тому числі через «щедрі пожертви», на позицію деяких ієрархів. І в Церкві Греції, і в Олександрійському Патріархаті багато архієреїв відкрито скаржилися на шалений тиск з боку РПЦ. Те саме відбувалося і на Кіпрі, де політичні та фінансові впливи Росії є дуже значними. Низка ієрархів голосно протестували кожного разу, коли на Синоді пропонувалося ухвалити якесь рішення з українського церковного питання. Але всі прекрасно розуміли і розуміють, особливо на Кіпрі, природу та спонукання таких протестів.
Тому Москва своїми ведмежими діями за ці понад півтора роки лише зміцнила думку про те, що ніякий конструктивний діалог з нею зараз неможливий, а «нейтралітет» і стриманість лише створюють в РПЦ враження «слабкості» та мотивують й надалі займатися тиском і шантажем.
Отже, як відповідальний архіпастир, Архієпископ Кіпрський був фактично поставлений вчинками РПЦ перед вибором - діяти на благо і для єдності Православ‘я, чи невільно сприяти Москві у її руйнівній справі. Владика зробив вибір. «Я дію для блага всієї Церкви, а не щоби задовольняти якихось осіб» - так заявив Архієпископ сьогодні, пояснюючи те, що відбулося. Його слова наводить грекомовна преса.
4. Слід також врахувати, що протягом останнього часу Росія прямо і опосередковано зробила багато кроків, які викликали у грецькому церковному і політичному світі глибоке обурення. На окупованій частині Кіпру посилилася російська активність, з’явилася «парафія», яка хоч і не належить до РПЦ, але пов’язана з Росією і не могла з’явитися без згоди влади РФ (прямої чи прихованої). Питання окупованої частини Кіпру - дуже чутливе, і така російська «активність» багатьма була сприйнята як «плювок в обличчя».
Також без тривоги не можливо було далі спостерігати за процесом фактичної ледь не «купівлі» російськими олігархами деяких святих місць Кіпру, цілеспрямованої «русифікації» церковного життя, постійного втручання у внутрішні справи Церкви через «щедро обдарованих» Москвою ієрархів. Греки дуже добре пам‘ятають, як за часів Російської імперії, користуючись владою, грошовими та людськими ресурсами, Російська Церква «опановувала» православний Схід, зокрема Афон і Святу Землю. Мало хто хоче, щоби ті часи повторилися, коли господарі були поставлені у положення «гостей» у власному домі.
5. Архієпископ Хризостом фактично вже на початку березня цього року під час візиту до Вселенського Патріархату оголосив про твердий намір визнати Томос про автокефалію ПЦУ. Очевидно лише пандемія та сполучені з нею внутрішні виклики для усіх Церков стали причиною відтермінування формалізації насправді вже у той час визначеного рішення.
Також слід нагадати, що один з митрополитів Кіпрської Церкви ще 30 листопада 2019 р. співслужив під час Патріаршої літургії на Фанарі з архієреєм ПЦУ і причащався з ним. Очевидно, що це теж не було «випадковим» чи «спонтанним».
6. Позиція Росії по реконвертації Святої Софії у мечеть, фактична підтримка позиції Туреччини у територіальних суперечках з Грецією та Кіпром драматично підірвала авторитет Москви в грецькому середовищі. Якщо тривалий час Путін там багатьма сприймався як «захисник православ’я», то тепер стало очевидним, що він та Кремль лише маніпулюють питаннями віри, зрікаючись «православної солідарності» щоразу, коли бачать політичну вигоду. Це теж, безперечно, вплинуло на рішення Архієпископа Кіпру відійти від «нейтралітету» та чітко оголосити позицію на користь збереження православної єдності, яку слід захистити від гегемоністичних московських зазіхань.
7. Якщо в січні 2019 р. майбутнє ПЦУ для багатьох зовнішніх спостерігачів здавалося туманним і непевним, а заяви московської пропаганди про швидкий «крах нової автокефалії» - доволі вірогідними, то тепер православний світ все більше переконується, що це не так. ПЦУ утвердилась і зміцніла, засвідчивши, що вона не «проект», прив’язаний до політиків чи персоналій, а справді Помісна Церква, яка є і буде. І цей успішний розвиток, гідне подолання низки викликів, кожен з яких міг потенційно зруйнувати єдність ПЦУ, але навпаки - послужив її згуртуванню та зміцненню, - все це, очевидно, стало остаточним аргументом для ухвалення оприлюдненого сьогодні рішення визнати Томос про автокефалію ПЦУ з усіма його канонічними наслідками.
Боротьба, в тому числі медійна, ще триватиме, але слід констатувати - офіційно вже 5 з 15 диптихіальних Помісних Церков, тобто 1/3 від їх числа, мають консолідовану позитивну позицію щодо Томосу. І все вказує на те, що це число буде рости. Так буде доти, доки Московська патріархія не лишиться самотньою в своєму запереченні реальності буття ПЦУ, як Помісної Церкви. І тоді, буде це раніше чи пізніше, але і Московський Патріарх пом’яне у Диптиху ім‘я Предстоятеля ПЦУ.
Джерело: блог Єпископа Євстратія Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/zorya/viznannya-pcu-kiprskoyu-cerkvoyu-kilka-neobhidnih-poyasnen-713485.html?fbclid=IwAR3bNpuUYSZHwtu1rQO4SeltJsIEDFVIqzFs5cF7pD3MG0XDVugGxlBroaU
Αρχιεπίσκοπος Τσέρνιχιφ Ευστράτιος,
Єпископ Євстратій (Зоря) Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/zorya.html
Єпископ Євстратій
(Зоря) Повний текст читайте тут:
https://glavcom.ua/columns/zorya/viznannya-pcu-kiprskoyu-cerkvoyu-kilka-neobhidnih-poyasnen-713485.html?fbclid=IwAR3bNpuUYSZHwtu1rQO4SeltJsIEDFVIqzFs5cF7pD3MG0XDVugGxlBroaU
Міркування про передумови та наслідки кіпрського рішення
Канонічність проти законництва
Канонічність проти законництва
Російська реакція на рішення Синоду Церкви Кіпру - цілком прогнозована. Всі, хто не згідні з керівниками РПЦ - «розкольники» або «стали на шлях розколу», «порушники канонів та чистоти Православ‘я», тощо.
Τετάρτη 13 Μαΐου 2020
HELLENIC REPUBLIC COUNCIL OF STATE REJECTS THE DEMAND OF PRO-MOSCOW ORGANIZATIONS TO CANCEL THE RECOGNITION OF THE AUTOCEPHALOUS CHURCH OF UKRAINE BY GREEK CHURCH
On May 11, the OCU Synod's spokesman Archbishop Yevstratiy (Zorya), commented in his blog on Glavkom on
the appeal by Moscow-backed organizations and individuals to the State
Council of the Hellenic Republic against the decision of the Holy Synod
of the Church of Greece to recognize the autocephaly of the Church of
Ukraine.
Σάββατο 8 Φεβρουαρίου 2020
Интервью Сони Кошкиной с Евстратием Зорей (Video)
Это интервью записывалось ещё осенью и было одним из первых в рамках проекта LbTv.
Но публиковать его мы решили сейчас - к первой годовщине создания ПЦУ, обретения Томоса и интронизации Митрополита Епифания.
Παρασκευή 3 Ιανουαρίου 2020
ΑΡΧΙΕΠΙΣΚΟΠΟΣ ΤΣΕΡΝΙΧΙΦ ΕΥΣΤΡΑΤΙΟΣ ΓΙΑ ΠΡΩΤΟΒΟΥΛΙΑ ΠΑΤΡΙΑΡΧΗ ΙΕΡΟΣΟΛΥΜΩΝ: ΚΑΤΑΔΙΚΑΣΜΕΝΗ ΣΕ ΑΠΟΤΥΧΙΑ ΚΑΘΕ ΣΥΖΗΤΗΣΗ ΠΟΥ ΑΠΟΚΛΕΙΕΙ ΤΗΝ ΚΑΝΟΝΙΚΗ ΟΡΘΟΔΟΞΗ ΕΚΚΛΗΣΙΑ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑ
Αρχιεπίσκοπος
Τσέρνιχιφ Ευστράτιος για πρωτοβουλία Πατριάρχη Ιεροσολύμων: Καταδικασμένη σε
αποτυχία κάθε συζήτηση που αποκλείει την κανονική Ορθόδοξη Εκκλησία της
Ουκρανίας
Παρατίθεται
σε ελληνική μετάφραση ο έξοχος και εύστοχος σχολιασμός του Σεβ. Αρχιεπισκόπου
Τσέρνιχιφ κ. Ευστρατίου, Εκπροσώπου της Ιεράς Μητροπόλεως Κιέβου της Ορθοδόξου
Εκκλησίας της Ουκρανίας, σχετικά με την πρωτοβουλία του Πατριάρχου Ιεροσολύμων
Θεοφίλου να προτείνει «αδελφική συνάντηση» των Προκαθημένων των Ορθοδόξων Εκκλησιών
στην Ιορδανία.
***
Παρασκευή 29 Νοεμβρίου 2019
ΑΝΤΙΦΩΝΗΣΗ ΠΑΠΑ ΚΑΙ ΠΑΤΡΙΑΡΧΟΥ ΑΛΕΞΑΝΔΡΕΙΑΣ ΘΕΟΔΩΡΟΥ ΠΡΟΣ ΤΟΝ ΑΡΧΙΕΠΙΣΚΟΠΟ ΤΣΕΡΝΙΧΙΦ ΕΥΣΤΡΑΤΙΟ (VIDEO)
Ρωμαλέω Φρονήματι
Κατά τον Μέγα Αρχιερατικό Εσπερινό της Θρονικής Εορτής της Αγίας του Χριστού Μεγάλης Εκκλησίας, την Παρασκευή 29 Νοεμβρίου 2019, στον Πάνσεπτο Πατριαρχικό Ναό στο Φανάρι, με την ευλογία της Αυτού Θειοτάτης Παναγιότητος, του Οικουμενικού Πατριάρχου κ.κ. ΒΑΡΘΟΛΟΜΑΙΟΥ, χοροστάτησε η Αυτού Θειοτάτη Μακαριότης, ο Πάπας και Πατριάρχης Αλεξανδρείας και πάσης Αφρικής κ.κ. ΘΕΟΔΩΡΟΣ Β΄.
ΠΡΟΣΦΩΝΗΣΗ ΑΡΧΙΕΠΙΣΚΟΠΟΥ ΤΣΕΡΝΙΧΙΦ ΕΥΣΤΡΑΤΙΟΥ ΠΡΟΣ ΤΟΝ ΠΑΠΑ ΚΑΙ ΠΑΤΡΙΑΡΧΗ ΑΛΕΞΑΝΔΡΕΙΑΣ ΘΕΟΔΩΡΟ (VIDEO)
Κατά τον Μέγα Αρχιερατικό Εσπερινό της Θρονικής Εορτής της Αγίας του Χριστού Μεγάλης Εκκλησίας, την Παρασκευή 29 Νοεμβρίου 2019, στον Πάνσεπτο Πατριαρχικό Ναό στο Φανάρι, με την ευλογία της Αυτού Θειοτάτης Παναγιότητος, του Οικουμενικού Πατριάρχου κ.κ. ΒΑΡΘΟΛΟΜΑΙΟΥ, χοροστάτησε η Αυτού Θειοτάτη Μακαριότης, ο Πάπας και Πατριάρχης Αλεξανδρείας και πάσης Αφρικής κ.κ. ΘΕΟΔΩΡΟΣ Β΄.
Τρίτη 5 Νοεμβρίου 2019
ΑΡΧΙΕΠΙΣΚΟΠΟΣ ΤΣΕΡΝΙΧΙΦ ΕΥΣΤΡΑΤΙΟΣ: ΚΑΚΟΒΟΥΛΑ ΔΗΜΟΣΙΕΥΜΑΤΑ ΣΕ ΒΑΡΟΣ ΤΗΣ ΟΡΘΟΔΟΞΗΣ ΕΚΚΛΗΣΙΑΣ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑΣ (UA/EN/GR)
Παρατίθεται
στα ουκρανικά, αγγλικά και ελληνικά σχόλιο του Σεβ. Αρχιεπισκόπου Τσέρνιχιφ κ.
Ευστρατίου, Εκπροσώπου της Ιεράς Μητροπόλεως Κιέβου της Ορθοδόξου Εκκλησίας της
Ουκρανίας, με αφορμή τη νέα κακόβουλη συκοφαντική επίθεση κατά της Ορθοδόξου
Εκκλησίας της Ουκρανίας από γνωστές ιστοσελίδες ρωσικής προπαγάνδας σε Ουκρανία
και Ελλάδα.
Τρίτη 15 Οκτωβρίου 2019
ΣΧΕΤΙΚΑ ΜΕ ΤΗΝ ΠΑΡΟΥΣΙΑ ΡΩΜΑΙΟΚΑΘΟΛΙΚΟΥ ΚΛΗΡΙΚΟΥ ΚΑΤΑ ΤΑ ΕΓΚΑΙΝΙΑ ΠΟΥ ΤΕΛΕΣΕ Ο ΜΗΤΡΟΠΟΛΙΤΗΣ ΕΠΙΦΑΝΙΟΣ ΣΕ ΙΕΡΟ ΝΑΟ ΣΤΗΝ ΠΟΛΗ ΒΑΡΑΣ ΣΤΗΝ ΠΕΡΙΟΧΗ ΡΙΒΝΕ
GR/UA/EN
† Αρχιεπίσκοπος Τσέρνιχιφ Ευστράτιος,Εκπρόσωπος της Ιεράς Μητροπόλεως Κιέβου της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας
Εγγραφή σε:
Αναρτήσεις (Atom)