ΧΑΙΡΕΤΙΣΜΟΣ ΤΟΥ ΠΑΠΑ ΚΑΙ ΠΑΤΡΙΑΡΧΟΥ ΑΛΕΞΑΝΔΡΕΙΑΣ ΓΙΑ ΤΗΝ 1033η ΕΠΕΤΕΙΟ ΤΟΥ ΒΑΠΤΙΣΜΑΤΟΣ ΤΩΝ ΡΩΣ-ΟΥΚΡΑΝΩΝ

Привітання Папи і Патріарха Олександрійського і всієї Африки Феодора

28 Липня 2021

Блаженніший Митрополите Київський, шановний Предстоятелю Автокефальної Православної Церкви України владико Епіфаніє.

Для мого Смирення особлива честь бути присутнім сьогодні серед вас та духовне захоплення брати участь у Священній спільній службі вшанування славного Святого Рівноапостольного Князя Володимира та з нагоди тисяча тридцять третьої (1033) річниці Хрещення Русі, яке розпочалося звідси, з історичної столиці України, величного Києва. Я беру участь разом із поважними посланцями Шанованого Вселенського Престолу та Святійшої Церкви Кіпру, як представник другого за значимістю престолу Патріархату та нашого Предстоятеля, Його Блаженства Папи та Патріарха Олександрійського і всієї Африки владики Феодора ІІ.

Поза сумнівом для бігу християнської історії має надзвичайне значення факт переходу Князя Володимира від язичництва та паганізму до Християнської Істини та його Хрещення у Херсонесі Таврійському дев’ятсот вісімдесят восьмого (988) року, і спільне хрещення його підданих у озерах та річках країни з початком, покладеним у річці, прилеглій до Дніпра.
Існує багато різноманітних версій щодо причин та способу зміни віри Святим Володимиром, якого ми сьогодні вшановуємо, і це беззаперечно становить особливий інтерес для дослідників історії. Але для нас найголовніше, про що ми маємо говорити щодо Князя Володимира, це Його відродження та преображення, Його перехід від життя у гріху, несправедливості, ворожості, тлінності і смерті до життя у святості, справедливості, мирі та безсмерті. Він не обмежив егоїстично відродження лише собою, але поширив його, похрестивши свій народ, передавши Світло Христа та у такий спосіб надавши тисячам людей можливість возз’єднатися з Богом, щоб вони надалі змогли у боротьбі за єдність віри здобути святість, зодягтися у нетлінність і, ставши новими людьми, отримати вічне життя у Царстві небеснім.

У межах єдності віри, Хрещення Русі, окрім іншого, знаменує і розвиток відносин з Візантією, які були закріплені шлюбом Святого Володимира з Анною Багрянородною, сестрою імператора Василія ІІ.

Цими слідами благословенної єдності слідує і Наш посталий першим Патріархат Александрійський та всієї Африки під свідомим очільництвом Блаженнійшого Протоієрарха та Отця нашого кір кір Феодора, який два роки тому оголосив про визнання наданої Вселенським Патріархатом та Всесвятійшим Вселенським Патріархом кір кір Варфоломієм автокефалії Православної Церкви України.

З таким духом, у єдності в Святому Дусі, що «всі одно» як вчить Слово Боже, і з повагою та любов’ю до ближніх передаємо вітання та цілунок у Господі від Папи та Патріарха нашого Вам особисто, Ваше Блаженство, Вашим шанованим ієрархам, Священному кліру, чернечій братії та християнській повноті Автокефальної Православної Церкви України. Патріарх Феодор бажає та молиться, щоб Бог через почесні дари славного Святого Рівноапостольного Князя Володимира та славетного Святого Апостола та Євангеліста Марка подарував Вам багато років, здоров’я фізичного та душевного та сили для звершення Ваших обов’язків Первоієрарха, які накладають велику відповідальність. Любому українському народові – добробуту, прогресу, радості та миру від творця світу Господа Ісуса Христа, Спасителя нашого.

На завершення ще раз разом із моїм супутником архімандритом Георгієм, висловлюю щиру подяку Вашому Блаженству за щиру гостинність та прийом у вашій Священній Резиденції, та глибоку шану нашу до Вашої поважної особи, у якій Церква вбачає запоруку панування миру, згоди та єдності поміж Божого народу. Амінь.