Слово Блаженнійшого Митрополита Епіфанія в день відзначення 1033-ї річниці Хрещення Руси-України

28 Липня 2021

Ваше Високопреосвященство дорогий владико Еммануїл, митрополит Халкидонський, представник Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія;

Ваше Преосвященство дорогий владико Феодоре, єпископ Вавилону Єгипетського, представник Блаженнійшого Папи і Патріарха Олександрійського і всієї Африки Феодора;

Ваше Високопреосвященство дорогий владико Хризостом, митрополит Кирінейський, представник Блаженнійшого Архієпископа Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостома;

Дорогі владики, отці, брати і сестри!

Сердечно вітаю всіх вас з днем пам’яті святого рівноапостольного князя Київського Володимира та 1033-літтям Хрещення княжої Київської держави, Руси-України!

Сьогодні великою радістю наповнюються наші серця, бо ми маємо можливість у молитві, єдиними устами і єдиним серцем, зібрані з різних куточків України, спільно з представниками найдавніших Церков навколо Престолу Господнього, єднаючись у Святій Євхаристії, прославити Людинолюбного Бога, у Святій Тройці Єдиного, за всі благодіяння, нашому народу від віку й донині явлені.

Бо завжди і найперше ми повинні дякувати Господу за все: і за добро, яке отримуємо, і за допущені випробування, які з допомогою Божою долаємо, утверджуючись в істині. Тому в цей урочистий день наша найперша мета, заради якої ми зібралися – піднести подяку Творцеві та прославити хрещеного батька українського народу святого Володимира.

Але прославлення це має полягати не лише у богослужінні та молитвах, у спогадах про минуле – воно має втілюватися у справах сьогодення. І такою нашою спільною справою є утвердження Помісної Української Православної Церкви, її єдності.

В хвилях Дніпровських, як в новому Йордані, вона оновилася. Від проповіді апостола Андрія Первозванного вона народилася, кров’ю мучеників, працею подвижників, молитвами святих – утвердилася. А в наш час досягла того, про що мріяли покоління православних українців – отримала Томос і стала рівноправною автокефальною Сестрою в Диптиху Помісних Церков. Тож отримавши від попередніх поколінь ці дари і духовні здобутки – нам належить примножити їх і передати наступникам.

Як душа і тіло пов’язані в людині, так пов’язані Церква Українська Православна і Українська незалежна самостійна соборна держава. Тому дбаючи про душу нашого народу – Церкву, маємо дбати і про тіло – Незалежну Україну. Маємо щиро і віддано для неї трудитися, боронити її від агресії, дбати про розбудову її на засадах істини та справедливості, в усьому виявляти заповідану Богом любов до ближніх.

Ми багато чого з Божою допомогою досягли, але багато нам ще належить зробити. Маємо Помісну Церкву – але належить нам досягнути повноти її єдності. Бо на жаль є ті серед православних в Україні, які ще не пізнали повноти істини, не додержуються канонічного порядку, самі себе віддаляють від церковного спілкування, не бажаючи послухати того, що визначене Томосом Вселенського Патріарха.

Вчора ви бачили, як очільники їхні зібрали їх нібито для святкування і молитви, але зібрання це використали, щоби плекати ворожнечу, зокрема і проти Вселенського Патріарха – Першого серед Предстоятелів Православних Церков. Але ми віримо, що з Божою допомогою і ці наші брати та сестри пізнають істину, і істина визволить їх від кайданів московської омани.

З радістю ми відзначили, як багато послідовників Московського патріархату, священики і миряни, вчора заходили до цього Михайлівського собору, ставили свічки, молилися. Наші двері церковні та наші серця відриті для всіх, і ми впевнені, що як досягли автокефалії Церкви Української, так досягнемо і повноти її єднання навколо Престолу Київського.

Також нам належить надалі трудитися для утвердження Української держави, щоби ми всі досягли перемоги і справедливого миру, досягли визволення українців Донбасу та Криму з окупації та полону. Щоби разом ми побудували справді демократичну, європейську, духовно і матеріально розвинену Україну.

Дорогі владики Еммануїл, Феодор і Хризостом! Ми сердечно дякуємо вам за те, що від імені давніх Святих Церков – нашої Матері Великої Христової Церкви Константинопольської, другого за честю Патріархату Олександрійського та апостольської Церкви Кіпру ви прибули розділити з нами радість свята. Дякуємо за всі ті теплі слова вітань, які ви оголосили нам від своїх Предстоятелів. Передайте їм від усіх нас свідчення братньої любові та побажання всіх благ від Бога, міцного здоров’я і многих літ служіння!

Хоча через обмеження пандемії до нас не змогли прибути представники Церкви Греції, але від Блаженнійшого Архієпископа Афінського Ієроніма ми отримали теплі вітання з нагоди свята, які передаємо всім вам.

Сподіваємося, що у Богом благословенний час ми особисто вітатимемо в цьому храмі Предстоятелів Помісних Церков. З великою радістю ми чекаємо на перший такий візит, на приїзд Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, який відбудеться вже наступного місяця, в дні святкування 30-ліття відновлення Незалежності України.

Дорогі брати і сестри! Завершивши Божественну літургію, продовжимо наше свято подячною молитвою біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру. І нехай молитви його і всіх святих землі Української будуть угодні перед Богом, Який нехай благословить Україну нашу всіма благами!

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни! Слава Ісусу Христу.