Слово Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на прийнятті з нагоди візиту Патріарха Варфоломія в Україну

Ваша Всесвятосте!
Преосвященні владики та отці! Шановні представники держави і громадянського суспільства, науковці, журналісти, українці з Діаспори!
Поважні представники дипломатичного корпусу!
Дорогі брати і сестри, шановні пані та панове, урочисте зібрання!

Найперше я хочу від себе особисто, від усіх нас, а також від повноти Православної Церкви України сердечно привітати Його Всесвятість Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха владику Варфоломія з прибуттям до України, з цим історичним візитом – першим візитом Вселенського Патріарха до Помісної Української Православної Церкви після надання їй Томосу про автокефалію.

Протягом вже трьох днів Ви, Ваша Всесвятосте, з успіхом звершуєте заплановані зустрічі з державними діячами, адже прибули Ви до України не лише на запрошення Церкви, але і на запрошення Держави, отримане через нашого Президента Володимира Зеленського, щоби розділити з нами радість святкування 30-ліття відновлення нашої Незалежності.
Також вчора і сьогодні ми разом з Вами підносили молитви за Україну, за побожний народ, за подолання всіх викликів, що нині є перед нами, за досягнення справедливого миру та за єдність Православної Церкви.

Цього вечора тут зібралися представники різних сфер життя українського суспільства, а також наші іноземні друзі й партнери, щоби спільно засвідчити Вашій Всесвятості та у Вашій особі всій Великій Христовій Церкві у Константинополі, нашій Матері, Вселенському Патріархату, наші вдячність, любов та повагу.
Вдень, після звершення Божественної літургії, від імені Православної Церкви України Ви отримали особливу відзнаку – Великий Хрест Ордену святого Архистратига Михаїла, як дуже скромний матеріальний вираз нашої глибокої вдячності до Вашої Всесвятості за все, що Ви зробили і продовжуєте робити для нашої Помісної Церкви і для України.
А нині від прославленого закладу науки і освіти, історія якого тісно переплетена з історією Церкви, від Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», Ви отримали звання почесного доктора. Адже окрім усіх Ваших численних досягнень Ви всесвітньо відомі як проповідник, як вчитель, як наставник духовний, як богослов і філософ.

Всі ми щиро вітаємо Вас, Всесвятійший владико, з цим почесним званням, що засвідчує повагу до Вас українських інтелектуалів та нагадує про історичний духовний зв’язок між Києвом і Константинополем, який у найкращі часи приносив багато плодів, і який ніхто, як би не намагався, не здатен ані розірвати, ані заперечити.

Як тридцять років тому Україна перегорнула сторінку історії, залишивши в минулому століття поневолення і відновившись, як незалежна і суверенна держава, так майже три роки тому Українська Православна Церква, завдяки Вашій батьківській турботі й жертовності, перегорнула сторінку розділень, неканонічного поневолення та невизначеності.

Тож прийміть від усіх нас глибоку вдячність, найтепліші побажання міцного здоров’я, довголітнього успішного служіння Церкві і людству та всіх благ від Бога. Ми від серця радіємо, що у рік Вашого подвійного ювілею, коли відзначаєте 60 років від часу рукопроложення і 30 років патріаршества, Ви знайшли час і можливість відвідати Україну.

За Вас, Ваша Всесвятосте, за успіх усіх Ваших добрих справ, за Вселенський Патріархат – нашу Церкву-Матір!
Многії літа, Всесвятійший владико!