Τρίτη 22 Νοεμβρίου 2022

Ми боремося за гідність та свободу, розуміючи їх у християнському сенсі як дари Творця, – Митрополит Епіфаній

Ми боремося за гідність та свободу, розуміючи їх у християнському сенсі як дари Творця, – Митрополит Епіфаній

21 Листопада 2022

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

в день свята Собору архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних

 

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю вас зі святом на честь Архістратига Михаїла та інших небесних сил – нашим престольним святом, а також із Днем Гідності та Свободи.

Хоча ці два святкування нібито безпосередньо не пов’язані і лише історично так склалося, що в день пам’яті собору Архістратига Михаїла в цьому столітті розпочалися дві українських революції, насправді між обома святами християни можуть побачити глибокий сутнісний зв’язок. В чому полягає цей зв’язок і які уроки він дає нам? Тим більше, що як люди віруючі, ми знаємо, що нічого випадкового в історії не стається і через тканину подій ми завжди можемо бачити дію Промислу Божого.

Для того, щоби зрозуміти відповідь, слід пригадати історію падіння Денниці – найвищого з ангелів, який возгордився перед Богом, відпав від Творця і тому став сатаною – противником і ворогом добра. До свого падіння Денниця – так іменувався цей вищий ангел, що означає «вранішня зірка» – був одним з найбільш могутніх творінь. Господь наділив його великими дарами для того, щоби він виконував своє покликання – служити примноженню добра, довершуватися і зростати в ньому.

Однак порівнюючи себе і Бога, Денниця спокусив свій розум думкою про можливість окремого існування і владарювання. Він вирішив, що є настільки могутнім, що може бути богом без Бога. Що замість служіння він може панувати, що може владарювати не заради виконання свого початкового покликання, але заради егоїстичного прагнення підкоряти собі інших.

Ця думка і це бажання віддалитися від Творця, відсторонитися від Нього і самому бути центром буття, влади і повелівати іншими привели до першого гріха – гордині. Як особистісна істота, як ангел, Денниця мав від Бога дар свободи, але застосував його неправильно, спрямувавши свою волю проти волі Всевишнього. Цією ж спокусливою думкою егоїстичного панування він уразив частину ангелів, яких спонукав підкоритися йому та повстати проти Бога.

Писання свідчить нам, що наслідком такого бунту стала битва між ангелами. Інший величний ангел, якого ми знаємо під іменем Михаїла, очолив воїнство небесне, вірне Творцеві, воював проти тиранії Денниці-сатани і переміг його. Саме ім’я Михаїл означає вигук: «Хто як Бог?», «Хто подібний до Бога?» Його ім’я свідчить про вірність Творцеві та проголошує, що ніхто з творінь, навіть маючи велич, могутність, силу і знання, не може замінити Всевишнього.

Влада істинного Бога виявляється у любові та служінні благу всього, що Він сотворив. А той, хто противиться Богу, якщо і має тимчасову владу, то вона має тиранічний характер, тобто є вкраденою, привласненою, беззаконною.

Така влада має основою егоїзм, зосередженість лише на власних бажаннях. Тому панування тиранії завжди будується на неправді, на злі, на насильстві, на приниженні.

В античні часи тиранами називали узурпаторів, осіб, які привласнювали собі начальство над містом чи державою в незаконний спосіб, використовуючи насильство та інші злочинні засоби. Саме таким тираном для частини сотвореного світу став диявол, якого Писання іменує князем темряви, начальником бісів, тобто бунтівних ангелів, що відпали від Творця, називає його противником і наклепником, ворогом, лукавим і навіть богом віку цього.

За природою своєю всяка людська тиранія має духовне коріння в бунті диявола і його тиранічному дочасному пануванні над частиною сотвореного світу. Тирани для зміцнення своєї влади користуються тими ж засобами, що і диявол: брехнею і спокусами, позбавленням свободи і закріпаченням у рабство, злом і вбивством. Тому усвідомлено чи ні, але всі тирани є служителями диявола. Сатанинські думки надихають їх, а дух лукавий користується тиранами, як інструментом для примноження зла.

В історії можемо побачити численні приклади цього, але згадаємо лише декілька з тих, які ближчі до нашого часу і стосуються українського народу. Дві тиранії – більшовицька і нацистська – принесли на українську землю, як і для багатьох народів Європи й світу невимовні та жахливі страждання. Послідовники російських тиранів Леніна і Сталіна, так само як і послідовники німецького тирана Гітлера, пролили ріки крові, знищили в особливо жорстокий спосіб десятки мільйонів людей, обплутали систематичною і свідомою брехнею суспільства багатьох країн.

Хіба ці тирани не є противниками Божими серед людей свого часу так само, як сатана і диявол був противником Божим серед ангелів? Хіба не диявольську волю вони творили, про що свідчать плоди їхніх злочинів – масові вбивства, страждання мільйонів, війни та руйнування?

Обидва режими з одного боку були свідомими противниками християнства, але з іншого – прагнули використовувати церковні структури для своїх цілей, щоби, за висловом Писання, якщо можливо, то спокусити і обраних. В Радянському Союзі такими структурами були спочатку обновленці, а потім – створена Сталіним для керівництва православ’ям Московська патріархія. А в нацистському рейху існували так звані «німецькі християни», які облудно благословляли Гітлера і злочинну діяльність його поплічників.

Всі ці ознаки диявольської тиранії ми бачимо і в наш час. Адже доки зло остаточно не подолане і не зв’язане для вічного осудження – а це станеться при другому пришесті Христовому під час Страшного Суду – диявол спокушає нових і нових владоможців для того, щоби вони стали тиранами, стали інструментами поширення зла. Ленін, Сталін, Гітлер та інші тирани минулого мертві, але на їхнє місце диявол спокушає інших. Таким тираном нашого часу, прислужником диявола і провідником брехні та зла став нинішній очільник російської держави.

І якщо подивимося в нашу власну українську історію, то побачимо, що обидві революції, початок і перемогу яких ми сьогодні вшановуємо, були повстанням не тільки і не стільки проти паростків тиранії в нашій власній державі, скільки проти намагання кремлівського тирана опанувати Україну так само, як він опанував Росію. Адже ті, хто розбудовував тиранічне правління у нас, спиралися на його волю, на його підтримку, на гроші та вплив, які отримували завдяки російському сприянню.

Тому в співпадінні двох святкувань, які ми нині вшановуємо, слід вбачати вказівку на духовну природу нашої боротьби: ми, як Церква і як народ протистоїмо новітній тиранії, натхненником якої є диявол. Тому, з одного боку, боротьба наша є важкою, але з іншого боку – ми впевнені у перемозі, як був впевнений Архістратиг Михаїл, який очолив боротьбу з дияволом і переміг, скинувши його з небес.

Ми боремося за гідність та свободу, розуміючи їх у християнському сенсі як дари Всевишнього Творця та ознаки богоподібної людської природи. Ми маємо свободу примножувати добро і бути вільними від тиранії зла. І за цю свободу ми покладаємо душу й тіло, як про це каже Спаситель, закликаючи цінувати євангельську правду більше за тимчасове життя. Ми маємо гідність, яка походить від того, що кожен з нас здатен стати дитиною Божою, Його сином чи дочкою, спадкоємцем Царства Небесного.

Хто відмовляється від цих свободи та гідності заради облещення дияволом, той подібний до ангелів, що спокусилися і відпали від Бога. Задля таких за словом Писання диявол приймає вигляд ангела світла, щоби вони повірили йому. Саме це сталося зараз із багатьма послідовниками Московського патріархату та їхнім очільником, яких облестив диявол і спонукав стати прислужниками кремлівського тирана.

Але нікого немає подібного до Бога! Тому хоч і після боротьби, але зло все одно зазнає поразки, правда переможе, а черговий тиран буде скинений з трону та успадкує вічне осудження разом з такими ж, як він, прислужниками сатани минулих віків.

Тож, дорогі брати і сестри, святкуючи сьогодні, будемо підносити молитви до Бога і до Його Небесного воїнства на чолі з Архістратигом Михаїлом про наближення цієї перемоги. Щоби і ми самі утвердилися в правдивих гідності та свободі, і натхнення оберігати ці дари Божі передали наступним поколінням нашого народу.

Амінь.

Δεν υπάρχουν σχόλια:

Δημοσίευση σχολίου

Σημείωση: Μόνο ένα μέλος αυτού του ιστολογίου μπορεί να αναρτήσει σχόλιο.