Слово Предстоятеля до дипломатів з нагоди річниці Об’єднавчого Собору та Різдвяних свят

17 Грудня 2019
Шановні Посли і представники Посольств іноземних держав в Україні!
Пані та панове!
Сердечно вітаю вас у Михайлівському Золотоверхому монастирі – адміністративному центрі Православної Церкви України, а також у головному закладі вищої духовної освіти й богословської науки нашої Церкви – Київській православній богословській академії.
Дякую за те, що прийняли наше запрошення, адже це – свідчення уваги до України, виявлення інтересу до релігійного життя в нашій державі. З багатьма з Вас я мав приємність познайомитися впродовж цього року. Ми розпочали добру співпрацю, і я сподіваюся на її продовження у 2020-му році.
Питання свободи совісті та віросповідування, релігійного миру, співпраці між різними конфесіями та між різними етнічними спільнотами – все це стало пріоритетом для багатьох країн, включаючи Україну. Українське суспільство належить до числа тих європейських націй, які мають високий рівень релігійності, а наша Церква за даними соціологічних досліджень – найбільша релігійна спільнота в державі, тому ми відчуваємо особливу відповідальність за нинішній день і за майбутнє України.
Не раз ми підкреслювати раніше і маємо зробити це зараз: Помісна Українська Православна Церква ніколи не була, не є і не бажає бути «державною церквою», але ми є «державницькою Церквою», тобто як громадяни України та патріоти ми відстоюємо свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни, адже, окрім усього іншого, саме завдяки незалежності України Церква отримала справжню свободу для свого розвитку. Захищаючи нашу державу від агресії та намагання знову її зруйнувати й поневолити, ми також захищаємо і право на свободу совісті та релігійної діяльності. Право, яке у країні-агресорі має значні обмеження з боку держави, а на окупованих нею українських територіях Криму і Донбасу регулярно, системно і брутально порушується.
Отже, ми підтримуємо закріплений у законодавстві принцип розділення функцій Церкви і держави, рівного ставлення держави до всіх конфесій та практику плідної співпраці, партнерства держави і Церкви на благо суспільства.
Один із важливих елементів життя нашої Церкви – розширення і поглиблення міжнародної співпраці. Дякую всім, хто підтримує зусилля Православної Церкви України у справі її міжнародного визнання. Складно переоцінити вашу відданість і підтримку України на цьому надзвичайно важливому і відповідальному етапі становлення і держави й помісної Церкви.
Із теплотою і сподіванням на подальшу співпрацю згадую свої візити й чудовий прийом у Туреччині в червні та у Сполучених Штатах Америки в жовтні цього року. В наступному році також уже планується низка закордонних візитів. Зокрема, планую відвідати Єгипет та Грецію. Це – прояв вдячності Православної Церкви України за рішення Олександрійського Патріархату та Церкви Греції встановити з нами повноцінні відносини.
Переконаний, що в наступному році число помісних Православних Церков, які мають з нами повне спілкування, зросте. Це важливо як для нашої Церкви й України, так і для стабільності й майбутнього всього Православ’я.
Враховуючи вибір українського народу та процес європейської інтеграції, маю бажання відвідати два міста, в яких зосереджені численні європейські інституції, – Брюссель і Страсбург.
Розширення церковних і світських контактів нашої Церкви – важлива складова частиною зміцнення Української державності, збереження ідентичності українського народу, його глибокої, тисячолітньої історії, культури і віри – всього того, що є фундаментальним для будь-якого народу.
Разом зі своїми парафіянами ми підтримуємо рух України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Саме з Європейським Союзом та НАТО ми пов’язуємо безпеку й гарантії свободи релігії та переконань. Понад 300 років Україна й наша Церква перебували в умовах імперських і радянських обмежень. Ми маємо важкий досвід життя в рабстві та не хочемо його повторення.
Подальший розвиток партнерства в європейському та євроатлантичному вимірах також важливі для встановлення справедливого миру в Україні. Православна Церква України молиться за повернення спокою, безпеки і стабільності на нашу землю, за припинення зовнішньої агресії і за справедливий мир.
На жаль, саме ті, хто називає себе нашими братами, найбільше не хочуть нашої свободи. Усьому світу очевидна агресія Росії проти України. Сусідня держава хоче знищити незалежність і нашої держави, і нашої Церкви, бажає відновити імперський політичний та духовний контроль над Україною.
Влада Росії діє всупереч правді. Також зло, яке вона робить, вона приховує, говорячи неправду. Все це дозволяє нам впевнено говорити, що агресія проти України суперечить волі Божій, а тому є гріхом та не матиме успіху. Так само не матимуть успіху кампанії залякування і дезінформації, спрямовані Москвою та її союзниками в Україні проти нашої Церкви.
Незалежність України як держави означала кінець Радянського Союзу. Духовна незалежність України, автокефалія Православної Церкви України означає кінець неоімперського проекту Кремля. Завершення цього проекту означатиме більшу безпеку для Європи і всього світу, а також можливість свободи та демократичного розвитку для самої Росії.
Ми просимо продовжити міжнародний вплив на Росію, зокрема через санкції, для виконання узятих нею зобов’язань. Серед цих зобов’язань є дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях України – на Донбасі і в Криму, включаючи права релігійних громад.
Ми просимо міжнародної підтримки для захисту прав єпархії ПЦУ на чолі з архієпископом Климентом у тимчасово окупованому Криму. Вона – осередок українського релігійного та національного життя, свідчення того, що Крим є і буде частиною України.
Напередодні усіх зимових свят, зокрема Різдва Христового, сердечно бажаю Всім Вам і країнам та народам, які ви представляєте, миру, процвітання та всього найкращого! І нехай Бог благословить усіх нас, Україну і весь світ у новому 2020-му році!