ΜΗΝΥΜΑ ΤΟΥ ΜΗΤΡΟΠΟΛΙΤΟΥ ΕΠΙΦΑΝΙΟΥ ΠΡΟΣ ΤΟΥΣ ΑΔΕΛΦΟΥΣ ΤΗΣ ΜΟΝΗΣ ΛΑΥΡΑΣ ΚΟΙΜΗΣΕΩΣ ΤΗΣ ΘΕΟΤΟΚΟΥ ΤΩΝ ΣΠΗΛΑΙΩΝ ΤΟΥ ΚΙΕΒΟΥΚΑΙ ΤΟ ΚΟΙΝΟ
Σεβαστοί Πατέρες!
Αγαπητοί αδελφοί και αδελφές, αγαπητοί συμπολίτες!
Σε σχέση με τα γεγονότα που σχετίζονται με την Λαύρα Κοιμήσεως της Θεοτόκου των Σπηλαίων του Κιέβου, θεωρώ απαραίτητο να δώσω εξηγήσεις για ορισμένα θέματα.
Πρώτα απ’ όλα, θα πρέπει να τονιστεί ότι σε καμία περίπτωση δεν πρόκειται για το κλείσιμο αυτής της Μονής ή για τη διακοπή της προσευχής, της λατρείας και της μοναστικής ζωής. Η σύγκριση των σημερινών γεγονότων με τις παρελθούσες διώξεις της Εκκλησίας από τις κομμουνιστικές αρχές εν γένει και με το δύο φορές κλείσιμο της Μονής ειδικότερα είναι μια αβάσιμη παραπλάνηση. Ακούγεται ιδιαίτερα κυνική από έναν ιεράρχη που συνδέθηκε στενά με το Κομμουνιστικό Κόμμα και προσπάθησε ακόμη και να θέσει υποψηφιότητα για αιρετά αξιώματα για λογαριασμό του κόμματος αυτού.
Εδώ και πολύ καιρό, η Εκκλησία μας, το ουκρανικό κράτος και η κοινωνία προσπαθούν να ενθαρρύνουν την ηγεσία του Πατριαρχείου Μόσχας στην Ουκρανία να τερματίσει επιτέλους την υποταγή της στο ρωσικό κέντρο, το οποίο βρίσκεται πλήρως υπό τον έλεγχο της διοίκησης του Κρεμλίνου και χρησιμοποιείται ως μέσο υβριδικής επίθεσης εναντίον της Ουκρανίας. Σε απάντηση, όλοι είδαν μόνο μια προσπάθεια παραπλάνησης του κράτους και της κοινωνίας με τη δήλωση απόσχισης από το Πατριαρχείο Μόσχας, ενώ στην πραγματικότητα παραμένει υποταγμένη σε αυτό. Ούτε ο Μητροπολίτης Ονούφριος ούτε η Σύνοδος της οποίας προεδρεύει αντέδρασαν με οποιονδήποτε τρόπο στα πολυάριθμα γεγονότα συνεργασίας των ιεραρχών και του κλήρου τους με τους Ρώσους κατακτητές ή στην προσάρτηση από τον Κύριλλο Γκουντιάεφ των θρησκευτικών δομών που βρίσκονται στα προσωρινά κατεχόμενα εδάφη. Αντ’ αυτού, στο πνεύμα της ρωσικής προπαγάνδας, επικεντρώθηκαν σε κατηγορίες κατά της Ουκρανίας.
Τόσο η κοινωνία γενικά όσο και οι αδελφοί ειδικότερα γνωρίζουν καλά τα πολυάριθμα παραδείγματα του πώς, υπό την ηγεσία του σημερινού ηγουμένου της μονής, η Λαύρα έχει μετατραπεί σταθερά και σκόπιμα σε κέντρο διάδοσης της ιδεολογίας του «ρωσικού κόσμου». Της ιδεολογίας που έχει γίνει η βάση και η δικαιολογία για τον πόλεμο της Ρωσίας κατά της Ουκρανίας. Για αυτό, ο ηγούμενος έλαβε βραβείο από τον δικτάτορα του Κρεμλίνου και η ρωσική ηγεσία κάνει τώρα ό,τι μπορεί για να εμποδίσει την απελευθέρωση του ουκρανικού ιερού από την πνευματική κατοχή της Μόσχας.
Για άλλη μια φορά, καλώ τους αδελφούς της Λαύρας να συμβάλουν στη διαδικασία απελευθέρωσης από το ζυγό της Μόσχας. Έχουμε την ίδια ορθόδοξη πίστη και ανήκουμε στην ίδια Εκκλησία του Χριστού. Η εκκλησιαστική εξουσία της Μόσχας στην Ουκρανία είναι μη κανονική και όλοι μπορούν να δουν πώς το Κρεμλίνο τη χρησιμοποιεί εναντίον του ουκρανικού λαού. Η Λαύρα δεν πρέπει να είναι όργανο αγώνα κατά της Ουκρανίας, αλλά μάλλον ένας τόπος προσευχής, ευσεβούς μοναστικής ζωής στο πνεύμα των πατέρων και ασκητών του παρελθόντος, ένας τόπος που θα εμπνεύσει πνευματικά τους συμπολίτες μας σε αυτούς τους δύσκολους καιρούς.
Οι καρδιές μας είναι ανοιχτές στην ενότητα. Ως Ιερός Αρχιμανδρίτης, καταθέτω τον σεβασμό μου για τις αληθινές ευσεβείς παραδόσεις της ζωής της Λαύρας, τα λειτουργικά χαρακτηριστικά της, και για εκείνους τους πατέρες και αδελφούς που ήρθαν σε αυτό το μοναστήρι για χάρη της πνευματικής τελειώσεως και της σωτηρίας της ψυχής. Σε όλους εκείνους που δεν συμμερίζονται την ιδεολογία του «ρωσικού κόσμου» και τις στρεβλώσεις που αυτή επιφέρει στην εκκλησιαστική ζωή.
Κατά το άνοιγμα της Μονής ως μέρος της Τοπικής Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας, η Ιερά μας Σύνοδος έκανε ταυτόχρονα έκκληση στην κυβέρνηση να παράσχει στη Λαύρα χώρους για τη μοναστική ζωή και τη λατρεία. Το αίτημα αυτό παραμένει επίκαιρο και θα επιμείνουμε να παρέχεται κατάλληλα η μοναστική ζωή, η δυνατότητα για καθημερινή προσευχή και λατρεία.
Ακούμε αβάσιμους ισχυρισμούς ότι η κατάσταση γύρω από τη Λαύρα είναι «προσωρινή» και ότι σύντομα θα αποδοθεί εκ νέου στους προηγούμενους χρήστες της. Οι δηλώσεις αυτές δεν ανταποκρίνονται στην πραγματικότητα.
Με παρόμοιο τρόπο, για πολλά χρόνια, για δεκαετίες, η ηγεσία του Πατριαρχείου Μόσχας εξαπατούσε τους πιστούς της Ουκρανίας ότι η Μόσχα θα παραχωρούσε αυτοκεφαλία στην Εκκλησία της Ουκρανίας κάποια στιγμή στο μέλλον. Από χρόνο σε χρόνο, μας διαβεβαίωναν ότι το Οικουμενικό Πατριαρχείο δεν θα παραχωρούσε τον Τόμο της Αυτοκεφαλίας, και αν το έκανε, δεν θα υποστηριζόταν από κανέναν. Διαβεβαίωναν ότι η Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας θα εξαφανιζόταν γρήγορα.
Αγαπητοί αδελφοί, δεν πρέπει να πιστεύετε όλες αυτές τις εικασίες. Η Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας υπάρχει και θα συνεχίσει να υπάρχει και η δικαιοδοσία του Πατριαρχείου Μόσχας στην Ουκρανία δεν έχει ούτε κανονικές ούτε ηθικές προοπτικές. Ελπίζω ότι σύντομα η οριστική απαγόρευση της επιρροής της Μόσχας στην ουκρανική εκκλησιαστική ζωή θα επιβεβαιωθεί από τους νόμους του κράτους.
Ως Ιερός Αρχιμανδρίτης, βεβαιώνω τους αδελφούς ότι όλοι εσείς που ακολουθείτε τις απαιτήσεις των κανόνων και του Τόμου, που απορρίπτετε την άνομη εξουσία της Μόσχας, θα συνεχίσετε την διακονία σας στη Λαύρα. Θα χρησιμοποιήσουμε όλες τις δυνατότητες και την εξουσία μας για να σας προστατεύσουμε από τον εκφοβισμό του σημερινού ηγουμένου της Λαύρας. Οι καθημερινές υποθέσεις της Μονής θα διευθύνονται από εκείνους που γνωρίζουν τις παραδόσεις και τη ζωή της Μονής, που σας είναι γνωστοί επειδή ανήκουν στους αδελφούς, που έχουν τις κατάλληλες ικανότητες και που δεν έχουν αμαυρωθεί από την αφοσίωση στον «ρωσικό κόσμο». Η αρχαία σλαβική γλώσσα, μαζί με τη σύγχρονη ουκρανική γλώσσα, θα είναι η λειτουργική γλώσσα της Λαύρας – γνωρίζουμε ότι αυτό το θέμα είναι επίσης σημαντικό για πολλούς από εσάς.
Ως Ιερός Αρχιμανδρίτης της Λαύρας, είμαι ανοιχτός στο διάλογο και την επικοινωνία. Στόχος μας είναι να διατηρήσουμε και να ανακαινίσουμε το Μοναστήρι των Πατέρων μας Αντωνίου και Θεοδοσίου, να το καθαρίσουμε από την πλάνη του «ρωσικού κόσμου». Είμαστε έτοιμοι να συνεργαστούμε με όλους όσοι συμμερίζονται αυτή τη φιλοδοξία.
Είθε ο Θεός να ευλογήσει αυτό το καλό έργο με επιτυχία!
Звернення Священноархімандрита Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври Митрополита Епіфанія до братії Лаври та громадськості (+відео)
Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри, шановні співгромадяни!
У зв’язку з подіями, пов’язаними зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою, вважаю за необхідне дати пояснення щодо низки питань.
Найперше, слід підкреслити, що в жодному разі не йдеться про закриття цього монастиря, припинення в ньому молитви, богослужінь, чернечого життя. Порівняння нинішніх подій із минулими гоніннями комуністичної влади на Церкву загалом та двократним закриттям монастиря зокрема – безпідставна маніпуляція. Особливо цинічно вона звучить з вуст ієрарха, який був тісно пов’язаний з Компартією та навіть намагався від неї висуватися на виборну посаду.
Протягом тривалого часу і наша Церква, і українська держава, і суспільство намагалися спонукати керівництво Московського патріархату в Україні остаточно припинити підлеглість російському центру, який цілком перебуває під контролем кремлівської адміністрації та використовується як знаряддя гібридної агресії проти України. У відповідь всі побачили не лише спробу ввести в оману державу та суспільство декларуванням відокремлення від Московського патріархату при фактичному збереженні підпорядкування йому. І митрополит Онуфрій, і очолюваний ним Синод ніяк не реагували на численні факти колаборації своїх ієрархів та духовенства з російськими окупантами, на анексію Кирилом Гундяєвим релігійних структур, розташованих на тимчасово окупованих територіях. Натомість, в дусі російської пропаганди вони зосередилися на звинуваченнях проти України.
І суспільству загалом, і братії зокрема добре відомі численні приклади того, як під керівництвом нинішнього очільника монастиря Лавра послідовно і свідомо перетворювалася на центр пропагування ідеології «русского міра». Тієї ідеології, яка стала фундаментом і слугує виправданням для війни Росії проти України. За це очільник отримав нагороду від кремлівського диктатора, а російське керівництво зараз всіма силами намагається перешкодити звільненню української святині від московської духовної окупації.
Вкотре закликаю братію Лаври сприяти процесу звільнення від московського ярма. Ми маємо єдину православну віру та належимо до єдиної Церкви Христової. Московська духовна влада в Україні є неканонічною, і всі бачать, як Кремль використовує її проти українського народу. Лавра не повинна бути інструментом боротьби проти України, але навпаки – місцем молитви, побожного чернечого життя в дусі отців та подвижників минулого, місцем, яке духовно надихатиме наших співгромадян у ці важкі часи.
Наші серця відкриті для єднання. Як Священноархімандрит я засвідчую свою повагу до справжніх побожних традицій життя Лаври, її богослужбових особливостей, до тих отців і братів, хто прийшов до цієї обителі заради подвигу і спасіння душі. До всіх, хто не поділяє ідеологію «русского міра» і ті викривлення, які вона вносить у церковне життя.
Відкриваючи монастир у складі Помісної Церкви, наш Священний Синод водночас звернувся до Уряду з проханням надати у Лаврі приміщення для чернечого життя та богослужінь. Це прохання залишається актуальним, і ми наполягатимемо на тому, щоби чернече життя, можливість для щоденної молитви та богослужінь були належним чином забезпечені.
Ми чуємо безпідставні запевнення, що нібито ситуація навколо Ларви є «тимчасовою» і невдовзі її знову закріплять за попередніми користувачами. Ці твердження не відповідають дійсному стану речей.
Так само протягом довгих років, десятиліттями, керівництво Московського патріархату обдурювало вірних України, що нібито колись у майбутньому буде надано Москвою автокефалію для Української Церкви. З року в рік запевняли, що Томосу про автокефалію Вселенським Патріархатом не буде надано, а якщо і буде такий Томос – він не буде ніким підтриманий. Запевняли, що Православна Церква України швидко зникне.
Дорога братіє, не слід вірити всім цим видумкам. Православна Церква України є і буде, а юрисдикція Московського патріархату в Україні не має ані канонічної, ані моральної перспективи. Сподіваюся, що невдовзі остаточну заборону Москві впливати на українське церковне життя буде підтверджено і державним законом.
Як Священноархімандрит я засвідчую братії, що всі з вас, хто послідують вимогам канонів і Томосу, відкинуть беззаконну владу Москви, – продовжать своє служіння в Лаврі. Всі свої можливості та авторитет ми будемо використовувати для того, щоби захистити вас від залякувань з боку дотеперішнього очільника Лаври. Керувати поточними справами обителі будуть ті, хто знають традиції та життя монастиря, хто відомий вам, адже належить до братії, хто має відповідні здібності та не заплямував себе відданістю «русскому міру». Давня слов’янська мова, разом з сучасною українською мовою, буде богослужбовою мовою Лаври – ми знаємо, що для багатьох з вас це питання також є важливим.
Як Священноархімандрит Лаври я відкритий до діалогу і спілкування. Наша мета – зберегти і оновити обитель отців наших Антонія і Феодосія, очистити її від омани «русского міра». Ми готові до співпраці з усіма, хто поділяє це прагнення.
І нехай Бог благословить цю добру справу успіхом!
VIDEO: https://www.youtube.com/watch?v=igkGvMTyr5U
Δεν υπάρχουν σχόλια:
Δημοσίευση σχολίου
Σημείωση: Μόνο ένα μέλος αυτού του ιστολογίου μπορεί να αναρτήσει σχόλιο.