Під час мого візиту до Львова у мене поцікавились: як Православна
Церква України відповідає на виклики в умовах гібридної війни, коли
наступ йде з усіх сторін, і на Церкву зокрема.
Українську молодь
та в цілому суспільство це неабияк хвилює, мої співвітчизники
вболівають за майбутнє, за власну ідентичність, зокрема за рідну мову,
за моральні цінності та свою Церкву. Перечитавши стрічку новин, я
розумію, чим, часом, викликані такі хвилювання. Та хочу запевнити всіх:
процес становлення і утвердження
Православної Церкви України – незворотній, і ніщо не зможе похитнути
наші досягнення, заради яких український народ боровся протягом сторіч.
На шляху до автокефалії Православної Церкви України нам доводилося
долати велику кількість перешкод. Пригадайте, як говорили про те, що нас
ніколи не буде визнано, що Вселенський Патріарх ніколи не надасть нам
Томос. Однак зараз ми у великій родині Православної Церкви України
єдиними вустами та єдиним серцем прославляємо Бога. Надалі ще будуть
виклики, але ми знаємо, як оберігати великий дар Господа – нашу духовну
незалежність. Тому і теперішні спроби неправдою зупинити утвердження
єдиної помісної Православної Церкви України, якими б гаслами вони не
прикривалися, до яких би заслуг минулого не апелювали, – це марна трата
часу та грошей.
Дорога правди, якою б складною вона не була, завжди веде до перемоги. Зваженістю в думках, словах і діях, щирою єдністю як громада вірних, своїми спільними зусиллями ми наближаємо нашу духовну перемогу.
Ми постійно працюємо, зокрема ухвалюючи важливі рішення всередині Церкви. І будь-які спроби зовнішнього втручання не принесуть їхнім ініціаторам жодного успіху й не здатні вплинути на життя нашої Церкви.
Як наша Церква зацікавлена в єдності та процвітанні Української держави, так і держава зацікавлена в церковному мирі, у стабільності та розвитку Церкви, бо це питання не лише релігійного життя, але й національної безпеки.
Як Предстоятель я переконаний: коли Господь нас благословив бути визнаною автокефальною Церквою, то Він допоможе нам досягти і наступної мети – об’єднати усіх православних українців навколо Київського престолу. На нашому боці правда, а отже з нами Бог, тому ми продовжуємо відстоювати справедливість, працювати на благо українського народу і України та просити Господа, аби Він укріпив нас у добрі та любові.
Дорога правди, якою б складною вона не була, завжди веде до перемоги. Зваженістю в думках, словах і діях, щирою єдністю як громада вірних, своїми спільними зусиллями ми наближаємо нашу духовну перемогу.
Ми постійно працюємо, зокрема ухвалюючи важливі рішення всередині Церкви. І будь-які спроби зовнішнього втручання не принесуть їхнім ініціаторам жодного успіху й не здатні вплинути на життя нашої Церкви.
Як наша Церква зацікавлена в єдності та процвітанні Української держави, так і держава зацікавлена в церковному мирі, у стабільності та розвитку Церкви, бо це питання не лише релігійного життя, але й національної безпеки.
Як Предстоятель я переконаний: коли Господь нас благословив бути визнаною автокефальною Церквою, то Він допоможе нам досягти і наступної мети – об’єднати усіх православних українців навколо Київського престолу. На нашому боці правда, а отже з нами Бог, тому ми продовжуємо відстоювати справедливість, працювати на благо українського народу і України та просити Господа, аби Він укріпив нас у добрі та любові.