.png "English"){kind=small}
Глава ПЦУ Митрополит Епіфаній, зробивши один з найважчих
виборів в життя, в своєму інтерв'ю розповідає про причини розриву з
патріархом Філаретом, ролі державної влади в створенні ПЦУ і подальшої
її діяльності, а також акцентує увагу на еволюційному, а не
революційному процесі об'єднання православних парафій в єдину помісну
церкву України.
"Ми не квапилися, — каже Митрополит Епіфаній, відповідаючи на
питання журналіста про те, чи варто було квапити події в питанні
отримання Томосу. — Інакше за що ми боролися попередні тридцять років,
переживали три століття духовного рабства з боку Російської церкви?
Йдеться не про час, а про роль Української церкви, яка мала бути
реалізована в житті. Без участі й допомоги української влади, можливо,
ніякого об'єднання не відбулося б узагалі. Бо ми були різними, нам було
важко сісти за стіл переговорів, але держава виступила посередником,
який зумів нас об'єднати".
"Якщо звернутися до історії, то відомо, що всі Церкви, які отримали
автокефалію за останні сто років, мали велику підтримку держави в цьому
процесі, — продовжує Предстоятель ПЦУ. — Тому наш випадок зовсім не
особливий і не новий. Взагалі, ми зараз говоримо про дуже тривалий
процес, який під час каденції президента Порошенка просто дійшов свого
логічного завершення. Українські президенти Леонід Кравчук і Леонід
Кучма неодноразово заявляли, що Україні потрібна своя помісна церква. У
2008 році, при президентові Ющенку, здалося, що така Церква вже буде
створена, але не все так добре склалося. Питання не було вирішене. Петро
Порошенко ж досить серйозно підійшов до цієї теми й, маючи дар
дипломатії та переконання, зміг усіх звести й результативно провести
перемовини із Вселенським патріархом. І, оскільки ми перебуваємо у стані
війни, то очевидно, що важливо, аби Україна перебувала і в духовній
безпеці".
"Війна насправді показала, хто є хто в Україні. Яка Церква насправді
українська, а яка — тільки назвою, — упевнений Митрополит Епіфаній. —
Тому за останні п'ять років дуже багато віруючих парафіян приєдналися
саме до УПЦ Київського патріархату, а тепер — до визнаної помісної
Православної церкви України. У цьому була необхідність для воюючої
країни.
Ось російська влада дуже добре розуміє роль Церкви. Наприклад, коли в
Путіна запитали, що є гарантією безпеки російської держави, він
відповів: ядерний щит і Церква. Але коли українська держава намагається
себе духовно захистити, то та ж Росія каже, що українська держава
втручається у справи Церкви. Але тоді що відбувається в самій Росії?
Там, взагалі, незалежної Церкви як такої не існує. Структурно Російська
церква — це державний департамент у справах релігій. Якому можна все,
включно з дестабілізуючими діями на території України через Московський
патріархат. Якщо ж наша держава сприяла об'єднанню православних України,
то це не означає, що вона втручалася у справи Церкви. Це зовсім різні
речі: втручатися у справи Церкви — й допомагати у справах забезпечення
духовної безпеки країни" — завершив Предстоятель ПЦУ.
DT.UA запустило відео-проект "Календар"
про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна
спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і
цінностях, спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє.
Проект розвивається двома мовами – російською і українською.
Повну версію інтерв'ю дивіться тут
Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут
